Час реформ. Верхи не можуть, низи не хочуть

DSC_0673Саме так виглядає ситуація із задекларованою владою реформою місцевого самоврядування. З одного боку — держава, що не хоче далі марно годувати мільйонними дотаціями безперспективні села і має знати, яким громадам вона передає бюджетні кошти на розвиток і який з цього буде ефект. З іншого — жителі тисяч сіл, які прагнуть кращого життя, але не знають, як його досягти, та й нерідко не мають для цього ресурсів. Ці люди, частіше за все, зневірені та обурені на владу за те становище, в якому знаходяться, й не дуже вірять у силу реформ. Процес реформування практично завжди стикається з певним опором та небажанням щось міняти. Не стали винятком і комплексні зміни щодо децентралізації та впровадження адміністративно-територіальної реформи. Звичайно, інколи нововведення себе не виправдовують і не приносять обіцяних успішних результатів. Але як стверджують у владних кабінетах, це не стосується тих, що стали вимогою часу та головною складовою подальшого розвитку. Єдине, чого не вистачає в такому випадку, – потужної та доступної інформаційно-роз’яснювальної роботи, наслідком якої стало б чітке розуміння суспільством перспектив і вигод від реформи. Саме з цією метою 20 квітня відбулося засідання районної робочої групи з підготовки пропозицій до проекту перспективного плану формування територій громад Хмельницької області за участю керівництва районної державної адміністрації, районної ради, структурних підрозділів, сільських голів, під час якої присутні обговорили плани щодо реалізації в районі Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», підписаного Президентом 5 лютого цього року.

 – Прогнозовано, що ця тема викликає різні думки в громад, адже кожен хоче розвитку й добробуту для своєї території. Проте закон прийнято й нам слід напрацювати своє бачення Кам’янець-Подільського району після проведення реформи, – розпочав перший заступник голови РДА, голова робочої групи Анатолій Кріль, запросивши колег до висловлення своїх пропозицій.

Відразу кілька моделей об’єднання територіальних громад презентував начальник управління фінансів РДА Олександр Федик.

– При формуванні бралися до уваги чисельність населення в об’єднаних територіальних громадах, інфраструктура, фінансові спроможності громад, шляхи сполучення, – прокоментував управлінець. Відтак, було запропоновано об’єднатися в сім територіальних громад з центральними садибами в Старій Ушиці, Жванці, Оринині, Гуменцях, Cлобідці-Кульчієвецькій, Довжку та Китайгороді.

DSC_0676Олександр Григорович також озвучив й іншу модель — розмежування територіальних громад та визначення адміністративних центрів, які мають відповідні фінансові, інфраструктурні та кадрові ресурси, загальноосвітні навчальні заклади І-ІІІ ступенів та кількість дітей шкільного віку не менше 300 і дошкільного — не менше 150. Тож за таким принципом на Кам’янеччині може утворитися 13-14 територіальних громад з адміністративними центрами в Старій Ушиці, Крушанівці, Кульчиївцях, Усті, Кам’янці, Колибаївці, Жванці, Руді або Соколі, Довжку, Слобідці-Рихтівській, Кадиївцях, Оринині, Гуменцях, можливо, й у Думанові чи Нігині.

Під час обговорення цього питання прозвучала пропозиція щодо утворення однієї територіальної громади, як це, наприклад, зробили в Новій Ушиці. Однак така ідея не знайшла підтримки, оскільки наш район — один із найбільших в Україні, тож управляти такою територіальною одиницею буде вкрай важко. Крім того, він не відповідатиме тим вимогам, які прописані в законі про територіальну реформу.

– Сьогодні прийшов час, коли громада та влада мають усвідомлювати інтереси, приймати рішення і виконувати їх. Якщо цього немає, то така територіальна громада, місцеве самоврядування не буде дієздатним, – резюмував голова районної ради Микола Жоган. – Тому ми не перекладаємо відповідальність за проведення реформи винятково на місцеве самоврядування. Ми запропонували кілька моделей об’єднання, надали цифри, тепер чекаємо від сільських, селищного голів на перспективні плани розвитку сіл чи об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до закону, ініціатором об’єднання територіальної громади (ОТГ) можуть бути сільський, селищний, міський голова, не менше третини депутатів від загального складу місцевої ради, органи самоорганізації населення тощо. У складі такого об’єднання не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування. Адже територіальна громада стає первинним суб’єктом місцевого самоврядування, де можуть об’єднуватися, утворювати органи та відповідно обирати сільського, селищного та міського голову. Крім того, вводиться термін «староста», який обирається на строк повноваження місцевої ради. Староста є посадовою особою місцевого самоврядування. Він представляє інтереси жителів села, селища, міста, бере участь у підготовці офіційних документів, зокрема бюджету громади, вносить пропозиції до виконкому місцевої ради з питань діяльності.

— Я глибоко переконаний, що не знайдеться в нашому районі населеного пункту, жителі якого сказали б, що не хочуть, аби у них була сільська рада, і погодилися перенести її в сусідній населений пункт. Однак реформа відбудеться. Якщо ми взяли курс на Європу, без об’єднання громад не обійтися. Але щоб нас не ділили «зверху», щоб люди дійсно відчули переваги такого територіального перерозподілу, то їм самим потрібно вирішувати, яким шляхом йти і з ким об’єднуватися. Наше завдання — допомогти в цьому процесі, зробити певні фінансові розрахунки, при цьому враховуючи розміри освітньої та медичної субвенції, 60% ПДФО, базову дотацію, а також витрати на утримання закладів освіти та культури тощо — зазначив Микола В’ячеславович.

Питання щодо укрупнення територіальних громад знайшло своє продовження 23 квітня на засіданні координаційної ради за участю очільників територіальних громад Кам’янеччини. Цього разу до обговорення також запросили міського голову Михайла Сімашкевича та секретаря міської ради Анатолія Качуровського, аби, як відзначив головуючий Микола Жоган, спільно з містом вирішувати важливі питання територіальної реформи на користь людей.

Михайло Сімашкевич звернувся до представників громади району з пропозицією про об’єднання міста з прилеглими сільськими радами. Він наголосив на перевагах такого приєднання для мешканців району. Йдеться про доступ до навчальних та медичних закладів, користування міськими бібліотеками, стадіоном, різноманітними секціями, звалищем, перспективи розвитку водопровідних, каналізаційних та електромереж тощо. Своє звернення він назвав «кроком назустріч до об’єднання».

— Проте територіальні громади самі мають вирішувати, чи вигідно їм таке приєднання, — наголосив Микола Євстафійович.

Обговорення доцільності укрупнення та перспектив його реалізації було досить активним і викликало чимало запитань, на які не завжди знаходилися відповіді. Врешті, більш ніж годинне спілкування представників районного керівництва та сільських голів підсумувала очільник Гуменецької сільської ради Інна Абдулкадирова.

— Давайте не переливати з пустого в порожнє. Найближчими днями головам сільрад слід провести громадські обговорення в своїх територіальних громадах, аби з’ясувати думку мешканців про те, з якими сільрадами вони хотіли б об’єднатися, і спільно відпрацювати ці питання, — зазначила Інна Григорівна.

У результаті бурних дебатів було вирішено, що до 28 квітня сільські голови Кам’янеччини мають прийти до районної влади зі своїми пропозиціями щодо укрупнення, аби мати можливість і далі вести роботу в цьому напрямку.

Надія Єрменчук, Наталя Камінська “Край Кам’янецький”