Реформа розпочнеться реально тоді, коли люди зрозуміють, що вона означає і навіщо впроваджується.Офіс реформ стартував

DSCN4480З минулого тижня на Хмельниччині офіційно запрацював регіональний офіс реформ, основним завданням якого є сприяння реформуванню місцевого самоврядування та територіальній організації влади в Україні. Його 6 травня під час прес-конференції презентував директор новоствореної структури Сергій Яцковський.

– У лютому вступив у дію Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який став першим кроком на шляху масштабного процесу реформування нашої країни. Безумовно, будь-які зміни складні, іноді болючі, вони порушують звичні норми життя, але ми прекрасно розуміємо, що без них наразі не обійтися. У квітні Кабміном була розроблена та затверджена методика, яка передбачає схему з територіального реформування країни. Нині затверджуються перспективні плани в кожній області, і на їхній основі обираються спроможні громади, які в подальшому будуть працювати та стануть базовими центрами в регіоні, – зазначив під час зустрічі з журналістами Сергій Віталійович.

DSCN4519Він пояснив, якщо сесія Хмельницької обласної ради затвердить проект перспективного плану формування територій громад Хмельниччини на основі аналогічних документів, розроблених сільськими, районними і міськими територіями вже до 1 червня, то зможе отримати 300 млн.грн. з Фонду регіонального розвитку (у 2015 р. передбачено 124 млн., у 2016 – 176 млн.грн.). Ці кошти направлятимуться на розвиток інфраструктур об’єднаних територіальних громад.

Під час прес-конференції мова йшла й про обставини прийняття Закону, проблеми та підводні камені його втілення, нюанси фіскальної децентралізації, переваги зміненої адміністративно-територіальної реформи тощо. І як було зазначено, регіональний офіс реформ готовий забезпечити відповідну організаційну та консультативну підтримку з питань об’єднання громад, зокрема, надавати робочим групам при обласній та районних державних адміністраціях методичні рекомендації з формування спроможних територіальних громад.

– Реформа розпочнеться реально тоді, коли люди зрозуміють, що вона означає та навіщо впроваджується, – підсумував хід зустрічі перший заступник голови Хмельницької обласної ради Віктор Адамський.

Кам’янеччина дала згоду на вісім

DSCN4523Наскільки повірили в реформу жителі Кам’янеччини, показала розширена виробнича нарада районної робочої групи з підготовки пропозицій до проекту перспективного плану формування територій громад Хмельницької області за участю керівництва райдержадміністрації та районної ради, їхніх структурних підрозділів, селищного й сільських голів, що відбулася 12 травня. Як було попередньо домовлено, до цієї дати очільники сільрад разом із місцевими депутатами мали провести роз’яснювальну роботу серед населення щодо об’єднання й уже під час засідання оприлюднити кінцеві результати. Тож на початку зустрічі деякі сільські громади виявили бажання залишитися у «вільному плаванні», а деякі ще остаточно не визначилася, до кого їм примкнути.

Про те, що малочисельні громади реально не зможуть утримувати соціальну інфраструктуру й не здатні до розвитку, вкотре зазначили голова райради Микола Жоган, керівник робочої групи – перший заступник голови РДА Анатолій Кріль, її члени – начальник управління фінансів РДА Олександр Федик, начальник відділу культури РДА Алла Бец, начальник управління агропромислового розвитку РДА Ігор Гай і начальник відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства РДА Борис Бец. Зокрема, Борис Борисович, посилаючись на Закон, поінформував присутніх про приблизний перелік питань, який можна «спустити» на рівень об’єднаної громади – розробка генплану та стратегії розвитку; розпоряджання землею й будівництво; благоустрій території; житло і житлово-комунальні послуги; місцеві дороги та комунальний транспорт; дошкільне виховання дітей, початкова і середня школа; охорона здоров’я (швидка допомога і поліклініка); громадська, пожежна та санітарна безпека тощо.

– То ж чи зможе малочисельна громада надавати ці послуги й утримувати всі структурні підрозділи? – резюмував Борис Борисович.

Зрозуміло, що без державного фінансового стимулювання при такому розкладі не обійтися. В результаті ж об’єднані громади отримають статус, подібний до міст обласного значення, пряму субвенцію від Мінфіну на освіту й медицину, можуть претендувати на кошти з Фонду регіонального розвитку та Євросоюзу (приклад Польщі). Об’єднаним громадам залишається 60% податку з доходів фізичних осіб та 10% податку з прибутку підприємств. Тож громади мають порахувати гроші й вирішити, що їм вигідніше, як це зробила Гуменецька сільська рада. Її голова Інна Абдулкадирова однією з перших організувала цю роботу. Разом зі своїми колегами проводила зустрічі із населенням, вислуховувала думки жителів, донесла мету та цілі територіальної реформи, і люди їм повірили, як і мешканці суміжних громад, які вирішили об’єднатися з гуменчанами.

Після довгих дебатів і роз’яснень Кам’янеччину все ж таки поділили й дали згоду на утворення восьми громад.

Ворожіння на кавовій гущі

Через день, 14 травня, відбулося повторне розширене засідання робочої групи, куди запросили й представників Хмельницького регіонального офісу реформ. Тож вкотре зібравшись у тісному колі, сільські очільники Кам’янеччини обговорювали питання подальшої долі своїх населених пунктів. На початку наради голова районної ради Микола Жоган ознайомив присутніх із перспективними напрацюваннями щодо об’єднання громад інших районів нашої області, у переважній більшості яких після проведення реформи планується утворити 2-3 громади. До прикладу, в сусідніх із нами Чемеровецькому районі залишиться 2 громади, Дунаєвецькому – 3, Городоцькому та Новоушицькому – по одній громаді.

– То ж для Кам’янеччини, згідно із нормативами, які прописані в Законі, було б логічним утворити хоча б шість територіальних одиниць, – озвучив пропозицію Микола В’ячеславович.

Таке об’єднання мало б проходити навколо Старої Ушиці, куди б увійшли ще Грушківська, Чабанівська, Подільська, Нефедівська, Крушанівська, Колодіївська сільські ради; Слобідки-Кульчієвецької із Врубловецькою, Устянською, Пановецькою, Кульчиївецькою, Княжпільською, Дерев’янською, Китайгородською, Калачковецькою сільськими радами; Жванця із Сокільською, Гринчуцькою, Ластовецькою, Рудською, Ходоровецькою радами; Довжка з Завальською, Зіньковецькою, Кадиєвецькою, Слобідсько-Рихтівською, Рихтівською, Заліською, Колибаївською радами; Оринина із Шустовецькою, Підпилип’янською, Приворотською радами та Гуменець із Голосківською, Великозаліснянською, Заліськодругою, Абрикосівською, Супрунковецькою, Думанівською та Нігинською сільськими радами.

Щодо Кам’янської громади, то думка її жителів не змінилася й вони мають намір залишитися наодинці. На роздоріжжі опинилися й Сокільська, Приворотська, Колибаївська та Пановецька сільські ради, які ще остаточно не вирішили, як їм далі існувати.

Аби не бути голослівними, начальник управління фінансів РДА Олександр Федик надав інформацію в розрізі сільських рад щодо обсягів доходів на одну людину до й після об’єднання громад.

Отже, на одну особу до об’єднання у Староушицькій селищній раді припадало 606,9 грн. доходів, а після злиття буде 1287,8, Чабанівській – 265,6 (445,4), Грушківській – 237,1 (395,8), Подільській – 129,4 (276), Нефедівській – 110,4 (217,6), Крушанівській – 165,1 (288,5), Колодіївській – 310,6 (462,3), Слобідо-Кульчієвецькій – 1254,9 (4201,3), Врубловецькій – 320,1 (656,7), Устянській – 920,9 (1563,7), Пановецькій – 938,1 (1892,3), Кульчиївецькій – 438,3 (871,5), Княжпільській – 66,1 (197,4), Дерев’янській – 104,2 (195,7), Китайгородській – 255,7 (542,1), Калачковецькій – 212 (557,3), Жванецькій – 366,4 (742,6), Сокільській – 717 (1418,1), Гринчуцькій – 453,3 (775,2), Ластовецькій – 169,6 (729,8), Рудській – 647,1 (1107), Ходоровецькій – 836,1 (1302,7), Довжоцькій – 1033,9 (2046,1), Завальській – 498,5 (1045,9), Зіньковецькій – 191,7 (347,3), Кадиєвецькій – 447,7 (1000,9), Слобідсько-Рихтівській – 304,4 (763,5), Колибаївській – 1416,7 (2029,2), Рихтівській – 218,6 (466,2), Орининській – 685,9 (1648), Шустовецькій – 152,2 (466,3), Підпилип’янській – 310,5 (552,2), Заліській – 242,2 (442,1), Приворотській – 498 (1523,1), Гуменецькій – 5520,6 (16043,9), Великозаліснянській – 305,6 (499,8), Заліськодругій – 304,4 (785,2), Нігинській – 552,5 (1046,7), Думанівській – 362,1 (641,7), Голосківській – 768,7 (1197), Абрикосівській – 350,8 (471,3), Супрунковецькій – 285,1 (386,8). Оскільки Кам’янська сільська рада не виявила бажання об’єднуватися, то дохід на одну людину тут залишається без змін – 1862,7 грн.

Як зазначили обласні експерти, складаючи перспективний план об’єднання територіальних громад Хмельниччини, «білої дірки» на карті не може залишатися. Отже, так чи інакше, а Кам’янській сільській раді доведеться до когось примкнути.

За словами представника обласного офісу реформ Світлани Андріївни, добровільне об’єднання – «це досить довгий і непередбачуваний шлях».

– Зрозуміло, що не всі захочуть об’єднуватися. Навіть якщо їм пообіцяти фінансові преференції. Тому має бути обов’язковий перспективний план об’єднання, який би позначав певні межі й кількість нових громад, – вважає експерт.

Також у представників регіонального офісу реформ виникли запитання до сільських голів, території громад яких межують з містом, чому вони не бажають стати його частиною.

Майже в один голос сільські очільники висловили думку селян, що в разі приєднання до міста вони не стануть жити краще, оскільки не бачать перспектив і не розуміють, за рахунок чого могли б розвивати інфраструктуру села, якщо в місті не завжди вистачає коштів навіть на власні потреби.

Підсумовуючи хід зустрічі, хмельницькі експерти подякували  керівництву району, членам робочої групи Олександру Федику та Борису Бецу за проведену колосальну роботу щодо підготовки перспективного територіального розподілу Кам’янеччини, а також висловили сподівання, що громада району прислухається до їхніх пропозицій та зауважень і прийме рішення про створення не більше шести територіальних одиниць.

Можливо, до втілення реформи в життя ці об’єднання зазнають ще не однієї зміни. Бо що б там не казали, а людей нині найбільше лякає невідомість, перекроювання звичного ритму життя. Та вони визнають, що ніхто, крім самих українців, життя в своїй державі не облаштує. Та допоки немає ґрунтовної законодавчої бази, обговорення адміністративно-територіальної реформи нагадує ворожіння на кавовій гущі.

Надія ЄРМЕНЧУК.