Практичні поради з догляду за багаторічними травами у весняний період

fertilizers-innerВ структурі кормових культур Кам’янець – Подільського району, значну частку становлять багаторічні бобові та злакові трави та їх травосумішки, які використовуються для виробництва зелених кормів, заготівлі сіна, сінажу та випасу великої рогатої худоби як у агроформуваннях різних форм власності так і приватному секторі. З початком весняно-польових робіт кормовий клин вимагає проведення цілого комплексу технологічних заходів, що сприяють подовженню продуктивного довголіття багаторічних травостоїв та отриманню високих врожаїв зеленої маси.

Безумовно, специфічні погодні умови зими 2016-2017 рр. не справили істотної негативної дії на стан перезимівлі багаторічних трав, а тому, на час відновлення вегетації більшість посівних площ їх знаходяться в доброму та задовільному стані, накопичивши достатню кількість вуглеводів у кореневій шийці (для бобових рослин першого року життя – 3,5-4,0%, другого і третього – 6,2-6,9%) про що свідчать наші останні спостереження.

У ранньовесняний період першочерговим і обов’язковим заходом є проведення оцінки посівних площ багаторічних злакових і бобових трав та їх сумішок на виживаність після перезимівлі. На сіножатях і пасовищах, особливо на культурних, необхідно визначити площі з деградованою рослинністю для розорювання після проведення на них першого циклу випасання чи скошування та підготовки їх для прискореного залуження в літній період (не пізніше 10 серпня) чи сівби однорічних культур, як попередників за докорінного поліпшення угідь, з метою залуження у наступні роки. враховуючи реальний стан посівів багаторічних трав проводять цілий ряд технологічних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов росту і розвитку та формування продуктивності укісних та пасовищних травостоїв.

Передусім, на посівах другого і третього року використання проводять боронування голчатою бороною типу БІГ-3,  неглибоке дискування під кутом 10-120, або за потреби щілювання  ПЩН-2,5,  що сприяє зменшенню забур’яненості, поліпшенню аерації ґрунту та омолодженню травостоїв другого і наступних років життя. Особливо доречним цей агрозахід є за наявності кротовин чи мурашникових купин з метою покращення умов для наступного механічного сінозбирання.

Добрива – один з вирішальних засобів збільшення продуктивності лучних трав на сіяних сіножатях і пасовищах, а також підвищення рентабельності витрат на докорінне поліпшення. Саме тому наступним кроком догляду за посівами багаторічних трав навесні є удобрення. Добре розвинені посіви бобових трав (конюшини лучної, люцерни посівної, еспарцету та ін.) підживлюють фосфорними і калійними добривами з розрахунку 40-50 кг д.р., злаково-бобові травостої або посіви злакових трав (грястиці збірної, стоколосу безостого, тимофіївки лучної та ін.) – ще й азотними  – 30-40 кг д.р. на 1 га посіву.

На культурних пасовищах з нормальним травостоєм, для збільшення виходу високоякісного зеленого корму необхідно здійснити підживлення угідь мінеральними добривами: на ділянках з переважанням бобових з розрахунку Р20-30, К40-50; а на ділянках, де основу складають злакові трави, ще й азотними з розрахунку N30-40. Це дасть можливість підвищити урожайність травостоїв, залежно від умов у 1,3-1,7 рази та істотно поліпшити їх видовий склад та поживність корму. Варто зазначити, що навесні азотні добрива доцільно застосовувати під час активного відростання трав при середньодобовій температурі повітря понад 50 С. Під наступний укіс або цикл спасування їх розсівають відразу після збирання врожаю  чи випасання худоби.

Оцінюючи стан травостоїв одновидових посівів багаторічних бобових трав дуже важливо знати, що для отримання повноцінної продуктивності необхідно мати на одному квадратному метрі: конюшини лучної 1-го року використання – 150-180 рослин, люцерни  посівної 1-го року використання  – 180-200, 2-го року використання – 120, 3-го року використання – 80 рослин. Травостої конюшини лучної та буркуну білого доцільно використовувати в чистому посіві 1 рік; у суміші із тимофіївкою лучною або кострицею лучною – 2 роки; тоді як травостої люцерни можна використовувати  3-4 роки, еспарцету – 3 роки.

Коли доцільно проводити ремонт травостоїв.  Якщо при проведенні обстеження встановлено, що збереглося 30-50% рослин, то такий травостій необхідно ремонтувати. Зокрема, конюшину лучну підсівають пажитницею однорічною (25 кг), вико-вівсяною сумішкою (80/100 кг), гірчицею білою – 10-12 кг, суданською травою – 10-15 кг на 1 га. Зріджені посіви  люцерни 1-го року використання підсівають багаторічними травами (люцерною 10-12 кг або сумішшю люцерни із злаками (грястиця збірна,стоколос безостий, костриця лучна або тимофіївка лучна)).

Зріджені травостої з густотою (конюшина лучна до 60, люцерна посівна – 40, буркун білий – 60, еспарцет – 80 рослин на 1 м2) варто відремонтувати пажитницею Вестервольдською (однорічною) з розрахунку 12-15 кг/га, або гірчицею білою (4-8 кг/га), редькою олійною (15-16 кг/га),  вико-вівсяною сумішкою (80/60 кг/га).

Якщо збереглося менше 30% культурних рослин, то такий травостій переорюють і сіють нову культуру.

Підбір трав при створенні травостоїв. Як на польових землях, так і за перезалуження природних кормових угідь з достатньо дренованими, з низьким рівнем гідролітичної кислотності ґрунтами перевагу слід надати багаторічним травам, створюючи одновидові посіви та використовуючи їх як компоненти бобово-злакових травосумішей, що дасть змогу без застосування мінерального азоту отримувати продуктивність травостоїв на рівні 5-7 т/га і більше сухої маси високобілкового корму без застосування азотних добрив. Одновидові посіви трав, а також їх сумішки, краще висівати напровесні у чистий щільний грунт. Уникати рихлих, пухких ґрунтів. Культивація ґрунту не повинна бути глибше 5 см. Грунт необхідно ущільнити перед посівом, щоб зберегти вологу і забезпечити незначну глибину посіву (0,5-3,0 см) залежно від механічного складу ґрунту та виду рослин багаторічних трав.

Норма висіву (в кг/га) в чистому вигляді за звичайного рядкового способу сівби на кормові цілі за 100% господарської придатності насіння конюшини лучної і люцерни посівної становить 14-16, еспарцету – 70-90, лядвенцю рогатого – 8-10, конюшини повзучої –7-8, тимофіївки лучної – 6-8, костриці лучної – 16-18, грястиці збірної –14-16, пажитниці багаторічної та багатоквіткової – 16-18, стоколосу безостого – 18-20 та пажитниці Вестервольдської (однорічної) – 30-35 кг/га.

Спосіб сівби багаторічних трав. З метою ефективного використання посівних площ можна провести посів багаторічних трав під покрив ярого ячменю, вико-вівсяної або горохово-вівсяної суміші. При підсіві конюшини лучної, повзучої, гібридної варто знижувати норму висіву покривної культури на 25-30% від норми висіву у чистому вигляді, а при підсіві під покрив люцерни посівної, буркуну білого, еспарцету, лядвенцю рогатого, козлятнику східного – на 40-45%. Норма висіву вики або гороху в суміші повинна становити не більше 60-80 кг/га. Із злакових трав стійкими до впливу покривної культури є нещільно кущові види (грястиця збірна, тимофіївка лучна, пажитниця багаторічна й багатоквіткова), менш стійкі – кореневищні (стоколос безостий, костриця лучна, тонконіг лучний).

При формуванні бобово-злакових травостоїв укісно-пасовищного використання необхідно врахувати, що травосумішки повинні складатись із 2-3 видів злакових і 1-2 видів бобових, які добре відповідають екологічним умовам зростання та передбачуваному режимі використання. Покривну культуру висівають із нормою висіву, зниженою на 20-30%. Для підвищення ефективності бобових, які присутні у травостоях, у передпосівну культивацію необхідно внести Р30-40К50-60 або, за можливості, злакові і бобові компоненти висівати роздільно, в окремі рядки чи смуги, шириною міжрядь чи смуг не більше 30 см.