Спалювання стерні – непоправна шкода довкіллю

imagesПора жнив – особливий пожежонебезпечний період. Загрозливу обстановку створюють спекотна погода, сухі хліба, енергонасичені хлібозбиральні агрегати, які нерідко знаходяться у несправному стані, а також людська недбалість та
безвідповідальність. Загальновідомо, що в цей напружений час найменша необережність у поводженні з вогнем коло хлібних масивів, кинутий недопалок, іскри від сільгоспмашин, випалювання стерні тощо, можуть стати причиною пожежі, яка призведе до значних матеріальних втрат. При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність ґрунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а не їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур’яни. Необхідно звернути увагу на те, що під час спалювання стерні та інших рослинних залишків повітря стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг. мікрочасточок диму. До їх складу входять пил , окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали, тощо, які осідають у легенях. Особлива небезпечно спалювати стерні на ланах, через які проходять високовольтні лінії електропередач. Дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ліній електропередач, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується
видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. З початку достигання хлібів необхідно цілодобово охороняти поля, а біля хлібних масивів встановити знаки про заборону паління й використання відкритого
вогню. Перед початком жнив хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових масивів, степовій смузі, автомобільним шляхам і залізницям повинні бути обкошені і оборані захисною смугою щонайменше 4 м завширшки. Перед косовицею хлібні масиви з великою площею необхідно розбити на ділянки площею не більше 50 га. Між ділянками варто робити прокоси не менше 8 м завширшки. Скошений хліб із прокосів треба негайно зібрати. У серединці прокосів робиться проорана смуга не менше 4 м завширшки. До початку збирання врожаю вся збиральна техніка, агрегати та автомобілі
повинні мати відрегульовані системи живлення, змащення, охолодження, запалювання, а також бути оснащені справними іскрогасниками, забезпечені первинними засобами пожежогасіння (комбайни і трактори – двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами). Безпосередньо на хлібному масиві площею понад 25 га, з якого збирається врожай, необхідно мати напоготові трактор з плугом на випадок пожежі. Корпуси комбайнів повинні бути оснащені заземлювальним металевим ланцюгом, що торкається землі. Збиральну техніку необхідно регулярно перевіряти на щільність з’єднання вихлопної труби з патрубком випускного колектора та колектора з блоком двигуна. У
разі появи ознак пробивання прокладок роботу слід припинити до їх заміни.
У цей час заборонено:
– роботи тракторів, самохідних шасі, автомобілів та іншої збиральної техніки без
капотів або з відкритими капотами (для запобігання потраплянню соломи на випускний
колектор двигуна). На комбайнах та інших машинах з двигунами внутрішнього
згоряння, які не мають капотів, випускний колектор повинен бути захищений
металевим щитком, що закриває його вздовж усієї довжини зверху та збоку;
– застосування паяльних ламп для випалювання пилу радіаторів двигунів;
– заправляння збиральної техніки у хлібних масивах;
– заправляння машин у нічний час у польових умовах;
– розводити багаття на полях та біля них;
– спалювання стерні та пожнивних залишків.
Відповідальність за дотримання пожежних норм під час збирання врожаю несуть керівники агропідприємств, і саме до них застосовуються санкції у випадку виявлення порушень. Відповідальні особи та працівники, задіяні на пожежонебезпечних роботах, повинні пройти навчання з пожежно-технічного мінімуму. Усі працівники, службовці, зайняті на збиранні врожаю і заготівлі кормів, повинні пройти інструктаж під розписку. Осіб, які не пройшли його, до цих робіт не допускають.
Наголошуємо!
За самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність. Так, відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, -тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Памятайте! Природа потребує нашого захисту і бережливого ставлення до неї!